Михайловский соборХрам, как и человек, имеет свою судьбу, свои взлеты и падения. За свою жизнь он испытывает величие, но, к сожалению, ощущает и страшные пытки. Тем не менее в отличие от нас, грешных, воскресает и продолжает жить.

В районі стародавніх західніх міських воріт, де тепер Львівська площа, сходяться чотири вулиці. Поміж двома з них, Великою Житомирською та Стрітенською, виходячи на площу, стояла церква Стрітення Господнього. Вона мала довгу історію. На пляні бароккового Києва з 1695 року на її місці показано дерев'яну церкву з одним верхом. В 1752 році її замінила нова дерев'яна церква, а в 1850-тих роках на її місці збудовано кам'яну церкву в псевдовізантійському стилі.

Поруч із стіною Софійської садиби та близько півквартала від Ірининського стовпа, на руїнах середньовічної церкви св. Георгія в сімнадцятому столітті збудували дерев'яну церкву того самого святого. В 1744-1752 раках її замінили мурованою церквою, яка втратила свій барокковий характер після перебудов у дев'ятнадцятому столітті. Всередині Георгіївська церква мала дуже гарний іконостас у стилі рококо та неоклясичний надгробок на могилі молдавського и волоського господаря Костянтина Іпсіланті, що помер у Киеві 1816 року.

Князь Ярослав Мудрий, засновник кафедри св. Софії, збудував поблизу від неї церкву і присвятив її св. Ірині, іменем якої названа була його жінка. Ця споруда одинадцятого століття була зруйнована під час татарського нашестя в середині тринадцатого століття. В сімнадцятому столітті руїни її було засипано землею при спорудженні оборонних валів московської залоги у Верхньому місті, а при новому плянуванні міста в 1830-тих роках знову відкопано.

Коли Печерський монастир став розвиватися в одинадцятому столітті, на найвищому місці Печерських горбів над Дніпром збудували величний собор Успіння. Просту й аскетично- сувору монастирську будову було викінчено 1078 року. Протягом наступних століть цю головну церкву Печорського монастиря не раз поновлювали та переробляли. В середині сімнадцятого століття до будівлі собору додали бароккові бані і невеличкі педименти, а наприкінці того самого століття гетьмани Іван Самойлович та Іван Мазепа ще перебудували й поширили будову.

Розташована коло південно-західнього краю палацового двору київських володарів, церква св. Василія стояла на краю середньовічного міста, поблизу оборонних стін, і правила за великокняжу палацову церкву. Одна з останніх церков, будованих у середньовічному Кирві за візантійськими традиціями, вона була відносно невелика. Побудована з трьома навами і однією банею, вона мала деталі романського стилю, типові для другої половини дванадцятого століття, проте загалом виглядала просто і суворо. Церква св. Василія витримала напад татар у тринадцятому столітті, але в наступні роки прийшла до занепаду, бо стояла без ужитку й догляду. Митрополит Петро Могила віддав цю церкву, якою володіли тоді уніяти, Братському монастиреві, її відбудувапи і присвятили свв. Василієві Великому, Григорієві Богословові та Иоанові Златоустому — Трьом Святителям, звідки й пішла назва Трьохсвятительська.

Золотоверхий Михайлівський монастирМихайлівський монастир містився на північний схід від Софійської катедри, недалеко від краю кручі, що стоїть над Подолом. Головну церкву монастиря, св. Архистратига Михаїла, "Золотоверху", збудували в 1108-1113 роках, за князя Святослава Другого. Вона була другою за розміром церквою середньовічного міста і однією з трьох церков Свято-Дмитрівського монастиря, який згодом став називатися Золотоверхим Михайлівським монастирем.

На территории Киево-Печерской Лавры снесён памятник архитектурыВ ночь на понедельник на территории Киево-Печерской Лавры был снесён памятник архитектуры без ведома дирекции заповедника.

Разрушены ворота и ограждение на въезде к Нижней Лавре. Отсутствие памятника архитектуры, который был возведён ещё в 1850 году, заметили работники Киево-Печерского заповедника утром, когда шли на работу, сообщает УНИАН со ссылкой на Радио "Киев".

Дирекция заповедника утверждает, что никакой проектно-сметной документации они не видели, и памятник архитектуры снесли без их ведома.

Богдан Хмельницкий. г.Киев, Софийская площадь, 1888г.Памятник Богдану Хмельницкому — памятник украинскому историческому и политическому деятелю, гетману Богдану Хмельницкому. Торжественно открыт 11 июля 1888 года на Софийской площади в Киеве в рамках празднования 900-летия принятия христианства. Является одним из символов Киева, памятником искусства XIX века.